Задача теорії ймовірностей – математичне дослідження закономірностей масових випадкових подій.
Зверніть увагу! Розглядаються стохастичні експерименти, які можна повторити будь-яку кількість разів, але результати не можна напевне передбачити.
Проводиться n експериментів при однакових обставинах. Подія Авідбулась k разів, тоді не відбулась n – k разів. Число k називається частотою подіїА, а відношення k / n – відносна частота події А.
При великій кількості експериментів відносна частота наближається до числа, яке називається ймовірністю події А
Імовірністю випадкової події А називається відношення числа елементарних подій, що відбулися, до загального числа подій простору елементарних подій.
Імовірність завжди більша за нуль, але менша від одиниці.
Сумою подій А і В називається подія, при якій із подій А і В відбудеться хоча б одна.
Приклад. Нехай подія А така, що при підкиданні двох монет обидві падають на одну сторону. Нехай В – така подія, коли перша монета падає решкою. Тоді подія сума означає, що результатом підкидання монет будуть:
орел, орел
решка, решка
решка, орел
і не буде: орел, решка.
Для будь-яких подій справджується:
Сума двох однакових подій дорівнює самій події;
Сума події А і В дорівнює сумі подій В і а;
Щоб до суми двох подій додати третю подію, можна до першої події додати суму другої і третьої подій.
Різницею подій А і В називається така подія, при якій подія А відбудеться, а подія В не відбудеться.
Добутком подій називається подія, при якій із подій А і В відбудуться обидві події А і В.
Зверніть увагу! Незалежними називаються події такі, що ймовірність того, що відбудеться одна подія, не залежить від того, відбулась інша чи ні.
Статистичною ймовірністю події А називається число р, навколо якого зосереджуються значення статистичної частоти здійснення події А при збільшенні числа експериментів.
Теорема. Якщо в серії експериментів імовірність деякої події залишається для кожного експерименту постійною, то з достовірністю можна стверджувати, що при достатньо великій кількості експериментів статистична частота цієї події буде відрізнятись як завгодно мало від її ймовірності.
Випадковий дослід і випадкова подія.
Випадковий дослід — це дослід (експеримент, спостереження, випробування), результат якого залежить від випадку і який можна повторювати багато разів в одних і тих самих умовах.
До випадкових дослідів можна віднести: підкидання монети чи кубика, купівлю лотерейного білета, стрільбу у мішень тощо. Результатом випадкового досліду є випадкова подія.
Випадкова подія — це подія, яка в одних і тих самих умовах може відбутися, а може і не відбутися.
Прикладами випадкових подій є «випадіння шістки при підкидання грального кубика», «випадання герба при підкиданні монети», «виграти 100 грн. при купівлі лотерейного квитка» тощо.
Події «при нагріванні води до 100°, вона кипить», «при нагріванні дроту його довжина збільшується» є закономірними, тому їх не можна називати випадковими.
Випадкові події, як правило, позначають великими латинськими літерами: А, В, С, D,...
ЗАДАЧІ З
ЕЛЕМЕНТАРНОЇ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТІ
1. Перевірити чи правильні
твердження:
1. Кожен експеримент є випадковим.
2. Кожному експерименту відповідає певний простір
елементарних подій.
3. Кожна множина W є простором елементарних подій для деякого
експерименту.
4. Елементарні події можна позначати по різному.
5. Простори W1={Г, Ц} і W2={1, 0} відповідають різним експериментам.
6. З одним і тим самим експериментом можна
пов’язати як скінченний, так і нескінченний простір елементарних подій.
7. Поняття елементарної події і простору
елементарних подій є означуваними поняттями.
2. Перевірити,
чи правильні твердження:
1. Множина елементарних подій –
це будь-яка множина.
2. Подія – це будь-яка підмножина
множини W елементарних подій.
3. Елементарна подія є подією.
4. Кожен елемент множини
елементарних подій сприяє певній події.
5. Кожна подія є вірогідною.
6. Існують неможливі події.
7. Існує елементарна подія, яка
не сприяє жодній події.
8. Кожна подія спричинює себе і
спричинюється собою.
9. Для будь-якої множини
елементарних подій існують нерівні події.
10. Для будь-яких подій А і В
принаймні одна з них спричинює іншу.
3.Для даного
експерименту вказати множину W елементарних подій:
1. Підкидання монети двічі.
2. Підкидання монети тричі.
3. Підкидання шестигранного
кубика двічі.
4. Підкидання шестигранного
кубика тричі.
5. Підкидання шестигранного
кубика m разів.
6. Розміщення трьох предметів, що
не розрізняються (наприклад, однакові кульки), у трьох скриньках.
7. Фіксація віку окремої людини.
4. Визначити, скільки
різних просторів елементарних подій можна пов'язати з підкиданням шестигранного
кубика.
5. Чи можна стверджувати, що з
кожним з експериментів 2.1-2.8 пов’язаний єдиний простір елементарних подій?
6. Експеримент полягає у тому, що
один учень відгадує двозначне натуральне число, задумане іншим учнем. Яким є
простір елементарних
подій?
7. Вказати
всі можливі події, якщо задано множину елементарних
подій:
1. Множина
наслідків експерименту, який полягає в підкиданні відразу двох монет (1 і 2
копійки). При цьому як наслідки розглядаються:
1) усі можливі пари появ герба і цифри на двох монетах, якщо першою
вказується монета 1 копійка;
2) кількість появ герба на обох монетах.
2. Множина
наслідків експерименту – пострілу в мішень, на якій зазначені можливі кількості
отриманих очків: 0, 1, 2, 3, 4, 5 у залежності від відстані точки влучення від
центра мішені. При цьому розглядаються наступні наслідки – менше чи не менше
3-х очків отримується після пострілу.
3. Множина
наслідків експерименту, що полягає в підкиданні відразу двох гральних кубиків
(червоного та білого кольору), на гранях кожного з яких нанесені цифри від 1 до
6. При цьому як наслідки розглядаються:
1) можливі пари очок, що
випали,
2) неможливі суми очок, що не випали,
де – цифра, що
випала на верхній грані білого кубика, – цифра, що
випала на грані чорного кубика.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ МНОЖИН МОЖНА
ТАКОЖ ПОДАТИ МОВОЮ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ.
Теорія
множин
Теорія ймовірностей
Множина W W- простір елементарних подій
Множина W
W-
достовірна подія-подія, яка відбу-
вається при кожному здійсненні
експерименту.
Æ ( порожня множина ) Æ-неможлива подія- подія, яка не відбува
вається при будь-якому
здійсненні експе-
рименту.
_____________________________________________________________________
А⊂В з події А
випливає подія В
ДІЇ НАД
ПОДІЯМИ
АВ (
сума множин А та В) АВ - подія, яка
полягає в тому,
що відбувається принаймі одна з
подій А або В
____________________________________________________________________
( переріз множин А
і В) - подія, яка
полягає в тому,
що відбудеться і А , і В.
_____________________________________________________________________
\ A ( доповнення до А ) - протилежна подія до А-
Mножина складається
з подія , яка полягає в тому
тих точок,
які не входять в що А не відбудеться
множину А.
____________________________________________________________________
=Æ
=Æ- події А та В
несумісні
( А та В
множини,
які не
перетинаються).
А\В ( різниця
множин А і В) А\В-різниця подій А і В -
подія, яка полягає в тому, що
відбудеться А і не відбудеться В
Немає коментарів:
Дописати коментар